Сон

Пройшов час так швидко
Розійтись прийшла пора
Лише зустрічі короткі
Залашили ніжності тепла.

Серце навіки я віддала
Тобі лиш одному
Бути разом я хотіла
Зустрічати кожний рік весну.

Бажання моє - лише мрія
Потаємна, ніжна - та моя
До мене в снах лише приходиш
Цілуєш ніжно обніма.

Вуста твої такі солодкі,
Слова, як квіти чарівні
Погляд - немов стріла Амура
Серце й душу підійма зі сну.

Роси сльоза на очі вийшла
Покрила лагідну щоку.
Рука над головою прослизнула
Тихо розплела мою косу.

Вітер коси розвіває,
Наче листя у гаю.
Мрію сон той навіває
Береже любов мою.

Пустота

Я плачу, слышишь, плачу
И причина вся в тебе.
Жизненные силы я сегодня трачу
Я скучаю сильно по тебе.

Любовь твою я встречу
Сердце отдам тебе
Тело свое тобой излечу
Как деревья солнцем на весне.

Руки скользнут по нежному плечу
Дрожь пробежит по телу
Зажги в душе моей свечу,
Чтоб лучики меня согрели.

Я плачу, слышишь, плачу
Улыбкой заполняю пустоту.
Цену большую я назначу
За любовь, за верность, доброту.

Встреча

Я встретила тебя
В душе надежда заискрилась
- Люби, меня!
Сказала тихо и на плечо облокатилась.

Взглянула нежно на тебя
Руками к телу прикоснулась
- Ласкай, меня!
Да так, чтоб тело встрепенулось.

Улыбнулась, нежно, я любя
К лицу губами прикоснулась
- Возьми, меня!
Да так, чтоб век я не очнулась!

Моє серце завжди з тобою

 Мені так хочеться зустрітися
А також сміло посміхнутись
Йому шепнути ніжнії слова
Хороші, теплі, як сама весна,
А можу я лише проснутись
До тебе уві сні я доторкнутись
Відчути промені тепла
І сказати тихо: "Я ж сама".
Любов моя немає де сховатись
Готова до небес вже підніматись
Очікувати від тебе лиш добра
Всміхатись лагідно; але нема!
Озеро із сліз вже утворилось
Назавжди серце моє тобі відкрилось.

Солодка мить

Вечір... Зустріч...
Ніжний погляд.
Дотик теплої руки
І вже здалося,
Що ніколи
Не розлучались ми.
            Шепіт губ,
            Слова люблю
            І поцілунок той гарячий...
            Пройшло усе!
            Лиш залишився спогад,
            Як кошеня незрячий.