Життя моє неначе зебра полосате,
Неначе пішохідний перехід,
Людей стає на нього так багато,
Залишивши в ньому лиш болючий слід.
А серце хоче лиш любові,
Щоб віра жила, щоб билося воно.
Щоб стукіт злився воєдино
Й звучав з твоїм лиш в унісон.
Душа стражданнями розбита,
Кричить, благає: "Поможи!
Теплом своїм зігрій її ти,
Не дай померти, збережи!"
Неначе пішохідний перехід,
Людей стає на нього так багато,
Залишивши в ньому лиш болючий слід.
А серце хоче лиш любові,
Щоб віра жила, щоб билося воно.
Щоб стукіт злився воєдино
Й звучав з твоїм лиш в унісон.
Душа стражданнями розбита,
Кричить, благає: "Поможи!
Теплом своїм зігрій її ти,
Не дай померти, збережи!"
Немає коментарів:
Дописати коментар